Середньовічний печерний монастир

Залишки середньовічного печерного монастиря перебувають у підніжжя гори Сокіл (в обриві піщаників, ближче до моря), на в'їзді в селище Нове Світло. Монастир був заснований в VIII в. н.е. візантійськими монахами-иконопочитателями в печерах. Був розорений турками.

Опис монастиря включений архієпископом Гаврилом у перелік святинь Тавриди. От що повідомляє архієпископ Гаврило про існування монастиря: “При підошві гори Сокіл помітні залишки древнього грецького кам'яного монастиря в ім'я «святого великомученика Георгія», зруйнованого під час турецької війни. Всход до нього надзвичайно скрутний і доступний тільки для піших: кілька разів потрібно опускатися в прірві й підніматися на крутості, зустрічаючи на кожному кроці тисячі перешкод. З південної сторони храму з розпадини каменю минає, струмок чистої води”.Згодом печери обвалилися

Повторно відкрив монастир Н.Лезин в 1920-і роки. Краєзнавець виявив залишки трьох печер. На стіні однієї з них був висічений хрест. Тут у скелі була вирубана маленька лавочка або поличка. В іншій печері ще збереглися стеля й частина передньої стіни із шаром штукатурки або фарби. Описуючи свою знахідку, Лезин указав і на причину руйнування монастиря: «Шар піщанику, у якому були висічені ці печери, лежить біля моря на шарі глини, розмивання якої спричиняло обрушення лежачі на ній піщанику, чому збереглися тільки ці три печери, та й то в поганому стані. Величезні уламки такого ж піщанику, що обрушився вниз, видні в море».

На даний момент збереглася частина однієї із чернечих келій з висіченим на стіні хрестом. У підніжжя скелі археологи розчистили залишки зниклого храму.